Весну ми завжди уявляємо в образі жінки. А в нашій жіночій команді завжди були і є яскраві особистості. Так, у 1990-х блискуче виступала Світлана Лисянська (зараз - Готфрід). Вона здобувала "золото" чемпіонатів світу в Калініграді-1995, Токіо-1996, Нові Сад-1997, Хіхоні-1999, до них додала ще "срібло" і "бронзу" планетарних форумів. Також Світлана - володарка Кубка світу в особистій та командній першостях і європейського "золота" і "срібла". За свої досягнення отримала звання заслуженого майстра спорту України та орден "За заслуги" ІІІ ступеню.

- На мою думку, у нас багато спільного з альпінізмом, - сказала якось Світлана після чергової перемоги. - Щоб зійти на вершину, треба добряче підготуватися в базовому таборі. Найвища сходинка європейського, а тим більше, світового п'єдесталу - той же пік. І в нас теж є базовий табір. Це наша збірна, її тренери, товарищі по команді. 

- Світлана цікава своєю сутністю, - розповідає Олександр Наухатько, який не одне десятиліття стояв у керма нашої національної збірної, а зараз очолює тренерську раду Національної федерації самбо України. - Я бачив її різною. І відчайдушно-веселою, й меланхолічно-сумною, і по-жіночому лагідною, і по-чоловічому суворою. Так, вона натура неоднозначна. Але Світлана належить до людей, які притягують до себе щирістю, доброзичливістю, готовністю допомогти.



Як стверждують спеціалісти, Лисянська просто не могла оминути спорт, утім, як і інші її рідні. Адже мати - гімнастка, кандидат у майстри спорту, вчитель фізкультури. Тому її дочки займалися хто чим - і самбо, і дзюдо, і гімнастикою, а вподобання синів - футбол і карате.

П'ятирічну Світлану й шестирічну Анжелу записали до дитячої школи зі спортивної гімнастики. Рік по тому сестру перевели в "художниці", а Світлану залишили. Однак мати просто не встигала з Березняків одну дівчину возити на тренування до центру Києва, а іншу - на протилежну околицю. Обох довелося перевести на фігурне катання, але і з цим виникли проблеми. Потім прийшла "ера" плавання, проте Світлана чомусь не дуже "вподобала" воду, у неї краще виходило бігати, стрибати в довжину й висоту. У піонерському таборі були успіхи й на шахово-шашечному "фронті". Потім займалася баскетболом - виступала в амплуа плеймейкера. Здавалося, вона визначилася з "ігровою" темою, але...

Була у Лисянської подружка-однокласниця, слабка дівчинка, яку кожен намагався образити. Її не наважувалися чіпати, коли Світлана перебувала поруч. Але одного разу подружка сказала: "Не можу я завжди за твою спину ховатися, хочу навчитися сама себе захищати, ходімо запишемось до секції карате чи чого-небудь такого".         

Стали займатися в динамівській секції дзюдо. Перший тренер був вимогливий і жорсткий, це налякало подружку, і вона покинула татамі. А Світлана вирішила йти назустріч випробуванням і вже через півроку стала п'ятою на чемпіонаті України, згодом виграла всесоюзну першість "Динамо". 

- Природно, я звернув увагу на талановиту спортсменку і запропонував їй виступати в самбо, - згадує Олександр Наухатько. - А змагання якраз мали відбутися в Києві. Проте до її першого старту в новому для неї виді єдиноборств лишалався тиждень. На щастя, Світлана швидко засвоїла всі нюанси. На той час діяла система штрафних очок: якщо ти, наприклад. набрав шість негативних балів, то з боротьби вибуваєш - навіть за умови перемог у всіх сутичках. А Лисянська не заробила жодного штрафного пункту! В результаті вона тоді здобула "бронзу". Згодом були перемоги на Спартакіаді народів і чемпіонаті СРСР.

Світлана почала паралельно виступати в двох видах єдиноборств, до того ж, її особистий наставник Борис Гудієв культивував і дзюдо, і самбо. Щоправда, у дзюдо їй довелося боротися серед "суперваговиків", адже тоді "верхня планка" обмежувалася 72 кг, а "рідною" в самбо для неї була категорія до 80 кг. От і суперничала зі спортсменками, іноді важчими, ніж на центнер: одного разу на міжнародному турнірі українці вдалося відірвати від татамі... 186-кілограмову супротивницю.  

...Зараз Світлана залишилися в спорті - працює на олімпійській базі в Конча-Заспі. А ще - виховує трьох синів. І не припиняє ділитися своїм багатим досвідом!