Ігор ЖДАНОВ: "Пишаюся стійкістю молодіжної збірної України" Міністерство молоді й спорту миттєво прийшло на допомогу Вадим РОГАЧ: "Самбисты всегда рады подарить позитив" Анастасия САПСАЙ: "Золото" чемпионата Европы - что-то нереальное!" Олексій ТРОФІМОВ: «Єдиноборства – фундамент патріотичного виховання» Лидия ВАЩЕНКО: "Победу принес коронный прием" Не просто побратими самбо - справжні рідні брати! Олександр АДЗЕЛЕНКО. «Друге дихання» від генерала для Одеського самбо Наталья СМАЛЬ: "В этот раз завоевать "золото" было морально сложнее" Братья Скрипали: "Забери ребенка с улицы" - инвестиция в будущее" Вадим РОГАЧ: "У такому форматі Кубок України відбувся вперше" Анастасия НОВИКОВА. Бронзовый дебют на взрослой Европе Світлана ЛИСЯНСЬКА. "Альпіністські" сходження на пік п'єдесталу Мария БУЙОК: "Люблю ходить на высоких каблуках и в платьях" Наталья СМАЛЬ: "Своему двухлетнему сыну показываю мир самбо" Вадим РОГАЧ: "Двух мнений быть не может: мастерское самбо - святое дело" Чемпионские слова двух Сергеев - Кривчача и Зверева Петро КАРАМАЛАК. Шановний Бакша - значить Учитель. Олександр НАУХАТЬКО: "Мій головний тренер - життя" Сергей ГРАБОВСКИЙ: "Жажда боя и характер у наших бойцов в крови" Размік ТОНОЯН: "Прийом зробив чисто і достроково здобув перемогу" Олена САЙКО: "Трохи засмучена, але рада й срібній медалі" Євген БОДНАРУК: "Наші самбістки - справжні українські жінки" Виктор САВИНОВ: "В Баку рассчитываю на каждого" Виктор ПИРОЖЕНКО. Тренер не должен ломать спортсмена Роман ШКОЛЬНИКОВ. Именно с него началось украинское самбо Константин НАКЕЛЬСКИЙ. Первый украинский чемпион СССР Тетяна ЧОРНА. Чарівна чемпіонка, яка приборкала тайфун Борис СОТНИК. Все началось с подарка брата - книги приемов самбо Ярослав ВОЛОЩУК. Тренер милостью божьей Анатолій БОНДАРЄВ: "Скільки волі, стільки й людини" Марсель ХАСАНОВ: "Нырнул в Каму, а выплыл в Днепре" Анатолий КАНТУР: "Дисциплина мировых стандартов" Сергей Елисеев: "Европа покажет себя на чемпионате мира в Японии" ЗУБЫ ВО РТУ ЛУЧШЕ, ЧЕМ НА ПОЛКЕ: как сохранить их целыми и невредимыми УРОВЕНЬ ПОНИМАНИЯ Взаимодействие тренера и спортивного врача САМБО - НА РАДИОВОЛНЕ "ПРОМЕНЯ" СПОРТИВНОГО СЕРДЦА СТУК... Главный "двигатель" требует особого отношения Светлана Яремка: "Очень хочется заработать на свое жилье" Марина Прищепа: "Однажды мне предложили выступать за Грецию" Впечатление от чемпионата мира Мысли возле тренировочного ковра Если серьезных травм не было, значит соревнования прошли хорошо
Интервью
Олексій ТРОФІМОВ: «Єдиноборства – фундамент патріотичного виховання»
Дата публикации: 02.05.2017


Спортивний департамент столиці – один із тих, з яким плідно співпрацює Національна федерація самбо України. Завжди знаходимо спільну мову з головою цього підрозділу КМДА Олексієм Трофімовим. Він – справжня людина спорту. НФСУ та й багатьом іншим федераціям приємно працювати з Олексієм Станіславовичем. Останнім часом з’явилися якісь нездорові рухи щодо усунення цього спеціаліста з посади. Самбісти разом з представниками спортивної громади столиці вважають таку діяльність неприпустумою, тому й підписали відповідний лист до голови КМДА і мера Києва Віталія Кличка. А про деякі аспекти розвитку спорту (у тому числі – й самбо) в столиці ми поговорили щ Трофімовим.
 
– Насправді мені дуже імпонує самбо, – зізнається Олексій Станіславович. – У мене багато друзів, які займаються цим єдиноборством. Тим більше, що у цього виду спорту є певні олімпійські перспективи. Тому йому потрібно приділяти належну увагу, адже він достатньо популярний серед населення, має прикладний характер – застосовується в силових структурах. І столиця – конкретно наш департамент – повинен робити все необхідне, щоб розвивати самбо і на рівні міста, і на рівні всієї України.
 
– Ви підтримуєте ініціативу «Забери дитину з вулиці», старт якій минулого літа дала НФСУ і її столичний осередок?
 
– Це – дуже актуальна програма! Коли ми почули про цю ідею, яка передбачає безкоштовні заняття для дітей з малозабезпечений сімей, з родин вимушених переселенців, сиріт, дітей воїнів АТО, то відразу ж сказали, що надамо всю можливу допомогу. Особисту подяку хочу висловити «Школі братів Скрипалів», звідки й почала поширюватися програма «Забери дитину з вулиці». Наскільки я знаю, цю ініціативу привітала й Міжнародна федерація самбо (ФІАС).
 
Для нас будь-яка організація, котра працює на залучення людей, у першу чергу дітей, до занять фізичною активністю, спортом, це – пріоритетний партнер. Ми розвиваємо спорт для всіх, а діти – це наша основна мета: ми маємо сприяти, щоб вони зростали здоровими й сильними. Тому проект «Забери дитину з вулиці» – дуже актуальний для Києва. Ми допомагаємо і йому, й іншим подібним ініціативам, які є результатом діяльності спортивних шкіл і клубів за місцем проживання. Будуємо й ремонтуємо майданчики, організовуємо заходи, і дуже приємно, коли федерації – як у самбо – виявляють бажання долучитися до цього процесу.
 
– А загалом яка спостерігається динаміка: чи більше молоді стало займатися спортом у столиці?
 
– Знову ж таки, почнемо з проекту «Забери дитину з вулиці»: завдяки йому за півроку вдалося залучити до занять з самбо понад триста юних спортсменів. Та й за іншими напрямками йде тенденція збільшення кількості тих, хто долучився до різних видів фізичної активності. Дуже серйозно порівняно з попередніми роками зросло число дітей, котрі, скажімо так, тренуються професійно в ДЮСШ і подібних структурах. Раніше превалювали групи початкої підготовки, сьогодні ж – більше спортивного вдосконалення, більше груп третього й четвертого років занять. Це свідчить про те, що діти свідомо ходять на тренування, обрали певну спортивну спеціалізацію. Ми знаємо, що перший рік занять – це своєрідне знайомство з видом спорту, а от надалі – то праця уже й на якість, а не лише на кількість.
 
Звичайно, тренерських ставок у ДЮСШ уже не вистачає, і ми ставимо задачу – залучити ще більше спеціалістів, котрі вже хочуть розвиватися разом зі своїми вихованцями, вдосконалювати майстерність і досягати високих результатів. Через це ми прискіпливіше ставимося до роботи клубів за місцем проживання.
 
– Чи є проблеми із забезпечення цих клубів приміщеннями цих?
 
– Було проведено аналіз діяльності таких закладів – їх у нас півтори сотні. Цей аналіз стосувався у тому числі матеріально-технічної бази та можливості її поліпшення. Наприклад, минулого року зроблена серйозна робота щодо закупок обладнання, поліпшення комунальних умов – на це виділили понад 40 мільйонів гривень. Тобто ми не гналися за тим, щоб відкрити якнайбільше непристосованих приміщень, а постаралися підійти до цього розумно, збалансовано: є таке-то приміщення – його потрібно привести до ладу. Багато вкладень зробили й в ДЮСШ, й у ремонт майданчиків. Гадаю, що цього й наступного року ми почнемо відкривати нові об’єкти. До речі, є тенденція – і ми її підтримуємо – відкриття приватних клубів, коли їхні засновники йдуть на контакт з адміністацією. Дуже багато закладів відкрилося з різних видів єдиноборств (у тому числі – з самбо), крос-фіту та інших дисциплін.
 
– Якою ви бачите роль єдиноборств у системі фізичного виховання?
 
– Ці види спорту зараз набирають популярності. На мою думку, вони посідають ключове місце у патріотичному вихованні молоді, особливо такий прикладний вид як самбо. Звичайно, будь-яка дитина із задоволенням грає і в футбол, і волейбол, і в баскетбол... Командні ігри вчать хлопця чи дівчину працювати в колективі, взаємодіяти у різних ситуаціях, довіряти один одному – і не тільки на майданчику. Єдиноборства ж мають індивідуальний характер, і тут є теж свої плюси: закладається стрижень патріотизму, коли ти можеш захистити себе, рідних, друзів, рідну землю. Єдиноборства – ключ до патріотичних засад. Тим більше – зараз час такий, що нам потрібні сильні духом і тілом люди.
 
– Безперечно, не все йде так, як хотілося б. З якими перепонами й труднощами стикається спортивний департамент столиці?
 
– Нам жалітися не до лиця. Основна проблема – не вистачає кількості робітників, щоб охопити весь спортивний масив Києва. У нас – понад 160 різних федерацій у столиці, які розвиваються. Ми вже уклали угоди з 88 федераціями. А обслуговує цю кількість лише чотири спеціалісти. Вони й документи готують, і заходи організовують, і змагання проводять. А якщо, наприклад, глянути на календар, то в нас – 368 заходів, тобто щодня. Але питання вирішуємо, співпрацюємо з громадою та зі всіма ініціативними людьми, раціонально й оптимально використовуємо і свій час, і кадрові ресурси.  
Поделиться:
03.05.2017 21:49:03 Sambo net ua
Отличная статья.
Оставить комментарий
Имя
Текст сообщения
Капча
=>